Справжній убивця Шеремета?

Справжній убивця Шеремета?
Справжній убивця Шеремета – агент ФСБ. Звісно, це лише припущення, але більш логічне, ніж версія українських правоохоронців. Я не проводив детального аналізу зображень осіб, які вбили Павла Шеремета, не опитував свідків, лише користувався інформацією, яка є у вільному доступі в мережі. Журналісти – українські та закордонні – зробили всю роботу за мене.

Залишилося лише вишикувати дані в лінію, що привела мене до особи, яка могла би бути вбивцею Шеремета. У неї є мета та мотив, яких немає в добровольців та волонтерів, звинувачених у злочині, а також можливість скоїти вбивство. Ця людина набагато більше схожа на особу, зафіксовану на камерах, аніж Андрій Антоненко.

Насамперед хочу зняти капелюха перед журналістами “Слідство.інфо”, які провели власне розслідування справи Шеремета. Воно було набагато ґрунтовнішим, ніж слідство поліції.

Почну з кінця, тобто відразу назву злочинця, а потім уже спробую зв’язати всі ниточки. Отже, на мою думку, вбивцею Павла Шеремета є агент ФСБ РФ, професійний душогуб Вадим Красиков, затриманий 23 серпня 2019 року в Берліні за вбивство громадянина Грузії Зелімхана Хангошвілі.

Співпраця із Росією під загрозою

Хангошвілі брав участь у Другій чеченській війні із Росією, є також дані про те, що він збирав підрозділ, із яким хотів воювати проти Москви під час російсько-грузинської війни. Вбивство Хангошвілі – це також політичний злочин. Кремлівські спецслужби неодноразово намагалися його знищити й досягли успіху лише в Берліні.

Німеччина зволікала із заявою про причетність Росії, оскільки це було дуже недоречно під час отримання дозволу на будівництво “Північного потоку-2”, особливо тоді, коли Ангела Меркель почала налагоджувати діалог із Москвою. Ця історія неприємна і для Макрона, оскільки вбивця за підробленими документами прилетів у Францію, звідки вже перебрався в Німеччину та скоїв злочин. Уявіть собі, наскільки небажаним є розголос усього цього напередодні зустрічі в Нормандському форматі, де Німеччина та Франція збираються мирити Україну із Росією.

Звичайно, Нормандський саміт просто обнулиться, якщо з’ясується, що той самий російський агент 20 липня 2016 року брав участь у вбивстві Павла Шеремета в Україні. Тут уже не до замирення! Якби така інформація з’явилась, Німеччині, Франції та Україні треба було б виступити проти Путіна єдиним фронтом, інакше їх би не змогли зрозуміти власні громадяни.

Після перемовин у Нормандському форматі Путін виглядає надзвичайно задоволеним, а Зеленський тим часом мчить в Україну, де першим ділом разом з очільниками силових відомств збирає прес-конференцію, на якій винними в смерті Павла Шеремета поспішно призначають українських патріотів, метою вбивства називають спробу дестабілізації політичної ситуації в країні, а причиною – захоплення фігурантів справи ультранаціоналістичними ідеями.

Думаю, усе це було зроблено для того, щоби врятувати реноме Путіна, який побоювався, що Вадим Красіков зізнається у вбивстві Шеремета, або ж німецькі слідчі самі докопаються аж до цих подій.

Поспіх вилився в непідготовленість української прокуратури, яка “вилізла” під час обрання підозрюваним запобіжного заходу. Та, зрештою, ретельна підготовка й не була потрібна. Важливо було застовпити місце вбивці!

Мотив, мета, можливості

Чи мав Вадим Красіков можливість скоїти цей злочин в Україні? ФСБ завербувала його у 2007 році після того, як спіймала на вбивстві бізнесмена Юрія Козлова в місті Костомукша на північному заході російської Республіки Карелія. Красіков навіть не підозрював, що його спільники – Володимир Ф. та Олег І., працюють у ФСБ і документують кожен його крок. Відтоді він працював на два фронти – був бандитом та інформатором, виконавцем завдань ФСБ. Це було зручно: із “кришею” на рівні держави можна почувати себе дуже впевнено. 19 січня 2013 року Красіков застрелив Альберта Назарова, підприємця з Кабардино-Балкарії, під’їхавши на велосипеді – так само, як пізніше, у 2019 році, уб’є Зелімхана Хангошвілі.

У січні 2014 року Красікова оголошують у федеральний і міжнародний розшук, однак у липні 2015 року знімають з обох. Як на мене, тоді ФСБ узяла Красікова “за вухо” та зробила пропозицію, від якої він не зміг відмовитись –уникнення покарання за обіцянку вбивати для неї.

У 2016 році Зелімхан помічає, що за ним стежать, і разом із сім’єю – дружиною і п’ятьма дітьми – переїжджає до Берліну. Він стає тимчасово недосяжним для Красікова, який залишається в Україні. Однак тут були й інші цілі, наприклад, Шеремет.

Розслідування “Слідство.інфо” – хибний висновок

На початку статті я згадував надзвичайно фахове розслідування команди “Слідство.інфо”, у якому журналісти довели, що за Шереметом слідкувала СБУ. Цей факт може зруйнувати мою версію, але лише на перший погляд. А що, як СБУ стежила за Шереметом, щоби зловити на нього, наче на живця, російських агентів?

Свідчать про це й слова Антона Геращенка та Арсена Авакова, які у 2016 році в один голос заявляли, що впевнені – Шеремета вбили російські агенти. От тільки ФСБ того разу переграла нашу службу, тому факт проведення операції та її провалу приховали від громадськості.

Влад Якушев, прес-офіцер ЗСУ 2015-2016 рр.

matrix-info

(Просмотров всего 21 , сеодня 1 )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Турбо Суслик
Adblock
detector