Головний наркотик 21 століття це простота

Головний наркотик 21 століття це простота

Головний наркотик 21 століття це простота. Така спокуслива, така емоційна, така бажана. Наш розум не здатний осягнути безкінечної складності світу навколо, тому змушений спрощувати. Свідомість автоматично фільтрує бурхливий потік інформації, який проривається крізь органи почуттів, і фокусує увагу на найважливішому. Звички звільняють від необхідності щодня приймати одні й ті ж самі рішення. Інтерфейси цифрових додатків і тяжка праця бізнесів ізолюють нас від складності реального світу. Я клікнув на товар, оплатив і очікую на доставку протягом 24 годин. Я не думаю про пекельні проблеми інтерфейсного дизайну, програмування, банкінгу і логістики, які потрібно було вирішити, щоб це стало можливим. А якщо доставка затримається, то можу поставити поганий відгук.

Простота це добре. Аж поки ми не починаємо спрощувати те, що спрощенню не піддається. Навіщо вести довгі дискусії про державні політики, якщо можна спростити до формули «свій-чужий»? Свій лідер думок – завжди правий. Чужий — завжди бреше. Навіщо аналізувати медичну статистику і вивчати методології проведення досліджень? Якщо діагноз аутизму ставлять після щеплення, значить вакцини викликають аутизм. Навіщо слухати експертів з епідеміології з Гарварду та Стенфорду, які все життя поклали на дослідження епідемій? Адже носити маску ліньки, а вся ця пандемія вигадана елітами, щоб втілити свої зловісні плани. Нас тягне до простоти. І попит породжує пропозицію. Якщо соцмережі нудить від вічних сумнівів і сухого стилю експертів, значить кількість підписників буде зростати в тих, хто готовий говорити жаданою мовою «замовника»: просто, емоційно, однозначно.

Врешті-решт, ми вже звикли до цього в масовій культурі, а відмовлятися від звичок складно. Видатні відкриття і досягнення, за якими стояли роки праці, спроби і невдачі, перетворюються в суспільній свідомості на анекдоти. «В саду на нього впало яблуко і він відкрив гравітацію», «заснув і уві сні побачив періодичну систему хімічних елементів», «приймав галюциногени, байдикував, а потім заснував найбільш дорогу компанію в світі». В популярних вигаданих світах купка героїв б’ється за долю світу з купкою злодіїв, а весь світ стоїть і спостерігає – щоб не перевантажити увагу глядача надмірною кількістю дійових осіб. В популярній теорії змови відомий кожному мільярдер, що хоче чіпувати весь світ, бореться зі жменькою героїв, що несуть світу правду — простіше і зрозуміліше, ніж пандемія нового вірусу, з непередбачуваними наслідками. Ім’я мільярдера на слуху, а от де той Ухань і що таке коронавіруси потрібно розбиратися.

Простота панує, але ніколи не зможе здобути остаточну перемогу. Бо реальній світ ніколи не дозволить цього. Ті, хто оперують в світі абсолютного спрощення приречені на поразку. Так само як приречений на поразку в перегонах гонщик з заплющеними очима. Простота потрібна нам, головне – слідкувати за дозою. З залежністю від спрощення можна і потрібно боротися, створюючи бульбашки інтелектуального спротиву. Професійні спільноти. Публічні майданчики, обговорення на яких ставлять за мету не збільшення кількості підписників, а пошук істини. Групи друзів, з якими можна щиро говорити на складні теми і де правлять аргументи, а не емоції. Важливо почати говорити «не знаю» і «на даний момент в нас недостатньо даних для змістовної відповіді». Потрібно оцінювати різні гіпотези не як ті, що нам подобаються і не подобаються, а присвоювати кожній на основі наявних доказів вірогідність істинності. Необхідно визнати, що хороші люди можуть бути поганими професіоналами, а навіть погані професіонали інколи бувають праві – тому і оцінювати не людей, а аргументи.

Суть, а не форма. Докази, а не ідеологія. Так переможемо. 

Ivan Prymachenko

(Просмотров 12 , сегодня 1 )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Adblock
detector