Чого варта ізраїльська дружба — 19 показових прикладів

Чого варта ізраїльська дружба - 19 показових прикладівДозвольте коротко повернутися ще раз до питання про україно-ізраїльські відносини в контексті нашого голосування в РБ ООН, пише у своєму «Фейсбуці» політичний експерт Тарас Чорновіл.

Тільки маленьке застереження: Нетаньягу — один із спекулянтів, які часом пробують будь-яку критику влади Ізраїлю обзивати антисемітизмом і ледь не виправданням Голокосту.

Так от: євреїв поважаю й глибоко шаную, як тих, що живуть в Ізраїлі, так і по всьому світу. І вони не винні, що іноді обирають собі паршиву владу. Тому прирівнювати Нетаньягу до всього єврейського народу це так ніби судити про всіх українців за інтелектуальним рівнем Миколи Азарова (а обоє ж носії однакового статусу прем’р-міністра).

А тепер про «наших баранів», тобто про підтримки ізраїльською владою України. Адже у нас тут деякі специ-міжнародники та відставні дипломати плачуться: «Як негідник Клімкін посмів так поступити з Ізраїлем, який СТІЛЬКИ зробив для України». Тут тільки те, що лежить на поверхні й не потребує довгого пошуку.

1. Ізраїль не підтримав ключовий для України документ — резолюцію ГА ООН про територіальну цілісність України № 68/262, що була ухвалена 27 березня 2014 року.

2. Делегація Ізраїлю утрималась від приєднання до співавторів ініційованої Україною резолюції 26-ї сесії Ради ООН з прав людини (РПЛ) «Співпраця та допомога Україні в галузі прав людини» (червень 2014 р.).

3. У березні 2015 р. Ізраїль не підтримав Спільну заяву від імені 41 країни (в т.ч. всіх країн ЄС) щодо ситуації з правами людини в Автономній Республіці Крим, яка була виголошена 21 березня 2016 р. в рамках роботи 31-ї сесії РПЛ.

4. У інтерактивних діалогах з обговорення представлених Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини висновків 11-ї — 16-ї доповідей УВКПЛ щодо правозахисної ситуації в Україні (відбулися 29 вересня та 9 грудня 2015 р., 22 березня, 29 червня, 27 вересня та 12 грудня 2016 р.) делегація Ізраїлю участі не брала і таким чином відмовилася від підтримки української позиції.

5. Під час просування Україною резолюцій «Роль превенції у заохоченні та захисті прав людини» в ході 24-ї та 33-ї сесій РПЛ Ізраїль не виявив готовності приєднатися до кола їх співавторів.

6. Делегація Ізраїлю відмовилася стати співавтором резолюції ГА ООН щодо «Ситуації з правами людини в Криму».
(Це при тому, що делегація України на прохання Ізраїлю утримується від участі в обговоренні пункту 7 порядку денного РПЛ «Ситуація у галузі прав людини в Палестині та на інших окупованих арабських територіях», у рамках якого Ізраїль традиційно піддається жорсткій критиці. Під час попереднього членства України в Радбезі наша делегація утримувалася під час голосування за резолюції, які стосувалися ізраїльсько-палестинського конфлікту й були невигідні Ізраїлю.

7. Україна визнала трагедію Голокосту актом геноциду єврейського народу. Натомість Ізраїль проігнорував усі зустрічні прохання української сторони й не визнав Голодомор актом геноциду українського народу. За дорученням глави ізраїльського уряду Б.Нетаньягу в листопаді 2016р. з порядку денного роботи Кнесету Ізраїлю було знято питання щодо Голодомору.

8. Уряд Ізраїлю, ідучи на зустріч проханням РФ, заблокував постачання нашій державі ізраїльських БПЛА.

9. Українська сторона протягом останніх трьох років не отримує від уряду Ізраїлю відповіді на пропозицію провести чергове п’яте, засідання двосторонньої Комісії з військово-технічного співробітництва. Співпраця в сфері оборони та озброєнь заблокована ізраїльською стороною.

10. Ганебний антиукраїнський виступ Президента Ізраїлю Р.Рівліна у Верховній Раді України під час спеціальних парламентських слухань на тему: «75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність» обурив громадськість. Ізраїльський президент звинуватив українців у масових вбивствах і переслідуванні євреїв під час Другої світової війни, що діаметрально протилежно тезам виступу Президента Петра Порошенка в Кнесеті.

11. Різко погіршилося ставлення до українських громадян у пунктах пропуску, особливо в аеропорту ім. Бен-Гуріона. Зростає число відмов у в’їзді та хамство ізраїльських чиновників. Це явно контрастує з демонстративно доброзичливим ставленням до приїжджих із Росії.

12. Україні незмінно відмовляють у всіх запитах про екстрадицію або просто їх ігнорують. Зокрема, щодо екс-міністра енергетики Е.Ставицького.

13. Ізраїльські компетентні органи провадять щодо України практику торгівельно-санітарних воєн за методикою РФ. Наприклад, безпідставно заборонено експорт яєць під приводом наявності бактерії сальмонели. Після спростування незалежними експертизами звинувачень та запрошення ізраїльських спеціалістів для перевірки ситуації на місці й відновлення торгівлі, ізраїльські чиновники перестали відповідати на звернення української сторони.

14. У лютому 2016р. територію окупованого Криму з порушенням вимог чинного законодавства України відвідав депутат Кнесету Я.Маргі, депутат релігійної партії ШАС, що входить до правлячої коаліції, який вів переговори з окупаційною владою. Окрім цього протягом 2015-2016 рр. фіксувалися регулярні візити представників ізраїльського бізнесу до Криму.

16. У вигляді одностороннього демаршу Нетаньягу скасував візит прем’єр-міністра України до цієї країни в кінці грудня цього року як відповідь на реалізацію суверенного права Уккраїни в РБ ООН.

17. Це вже більш оціночне, але все ж: уряд Ізраїлю й сам Нетаньягу постійно демонструють свою симпатію та запопадливе ставлення щодо Росії, навіть не отримуючи взаємності.
Що маємо в позитиві:

1. Ізраїльська делегація підтримала резолюцію ГА ООН щодо «Ситуації з правами людини в Криму». Голосів і так було більше, ніж досить, але ми вдячні за підтримку кожній країні, а Ізраїлю подяку висловлювали спеціально на високому рівні.
Ніби все…

uainfo